Ось такий величний Всесвіт!!!
(порівняння розмірів планет та зірок)
Те що ми не знали про Уран, Нептун та Плутон
Як "звучать" планети Сонячної системи
Око космосу
Осі обертання планет Сонячної системи
Звуки тиші: у NASA показали відео з орбіти Землі під супровід легендарної пісні
Комети
Наша галактика - Молочний шлях
Вчені вперше роздивились темний бік Венери та зробили неочікуване відкриття
Зонд Juno допоміг визначити природу «смугасті» Юпітера
Юпітер - смугаста планета. Смуги в атмосфері гіганта, витягнуті уздовж паралелей, відомі астрономам дуже давно, але їх природа досі обговорюється. На фотографіях Юпітера видно, що кожна півкуля планети ділиться на чотири світлі широкі зони, розділені вузькими темними поясами. Астрономи називають ці чотири зони в порядку віддалення від екватора екваторіальний, тропічний, помірний і полярний. Наприклад, знаменита Велика червона пляма знаходиться в Південній тропічній зоні.
Вчені вважають, що зони - це області висхідних атмосферних потоків, а пояса по краях зон - області низхідних. Різниця в кольорі пояснюється хімічним складом. Наприклад, в висхідних "колонах" газу, що утворюють пояса, підвищений вміст аміаку. Краї сусідніх зон рухаються назустріч одна одній, що створює мальовничу картину.
До цього визначного явища у планетологів все ще чимало запитань. Що змушує такі маси речовини підніматися і опускатися? Найбільш популярна гіпотеза свідчить, що справа тут у звичайній тепловій конвекції. Але є моделі, в яких однією з рушійних сил виявляється гравітація супутників Юпітера. Обговорюються і інші цікаві варіанти.
Щоб розгадати цю загадку, астрономам насамперед потрібно з'ясувати, з якої глибини здіймаються ці грандіозні висхідні потоки. Це локальне явище, що охоплює тонкий шар атмосфери? Або ж речовина піднімається з умовної "поверхні" Юпітера, що лежить в тисячі кілометрів під хмарами? Або "коріння" цих висхідних колон лежать ще глибше?
Відповідь на це питання нещодавно допоміг знайти зонд "Юнона" (Juno), який вийшов на орбіту Юпітера в 2016 році. Він став першим апаратом в системі планети-гіганта після "Вояджера-1". Апарат вже радував людство детальними фотографіями Великої червоної плями і вивченням магнітного поля планети. Обертаючись навколо Юпітера, Juno ретельно вимірює гравітацію гіганта. Варіації сили тяжіння вказують на розподіл щільності в надрах планети. Саме так міжнародному колективу вчених і вдалося з'ясувати чудовий факт. Висхідні потоки, що утворюють світлі зони в атмосфері Юпітера, простягаються принаймні на глибину трьох тисяч кілометрів під хмарами.
Результати дослідження були озвучені на конференції Відділення планетології Американського астрономічного товариства. Тепер фахівцям належить вибудувати модель утворення цих потоків з урахуванням отриманих даних. При цьому їм доведеться враховувати нетривіальні механізми виділення тепла в надрах Юпітера, який випромінює в навколишній простір більше тепла, ніж отримує від Сонця.
Україна - космічна держава 
Олімп - найвища гора в Сонячній системі. Знаходиться на Марсі, висота - 21.2 км (земний Еверест, 8,8 км - не конкурент). Олімп простягається на 540 км в ширину і має круті схили по краях, висотою до 7 км.
Зонд Juno допоміг визначити природу «смугасті» Юпітера
Юпітер - смугаста планета. Смуги в атмосфері гіганта, витягнуті уздовж паралелей, відомі астрономам дуже давно, але їх природа досі обговорюється. На фотографіях Юпітера видно, що кожна півкуля планети ділиться на чотири світлі широкі зони, розділені вузькими темними поясами. Астрономи називають ці чотири зони в порядку віддалення від екватора екваторіальний, тропічний, помірний і полярний. Наприклад, знаменита Велика червона пляма знаходиться в Південній тропічній зоні.
Вчені вважають, що зони - це області висхідних атмосферних потоків, а пояса по краях зон - області низхідних. Різниця в кольорі пояснюється хімічним складом. Наприклад, в висхідних "колонах" газу, що утворюють пояса, підвищений вміст аміаку. Краї сусідніх зон рухаються назустріч одна одній, що створює мальовничу картину.
До цього визначного явища у планетологів все ще чимало запитань. Що змушує такі маси речовини підніматися і опускатися? Найбільш популярна гіпотеза свідчить, що справа тут у звичайній тепловій конвекції. Але є моделі, в яких однією з рушійних сил виявляється гравітація супутників Юпітера. Обговорюються і інші цікаві варіанти.
Щоб розгадати цю загадку, астрономам насамперед потрібно з'ясувати, з якої глибини здіймаються ці грандіозні висхідні потоки. Це локальне явище, що охоплює тонкий шар атмосфери? Або ж речовина піднімається з умовної "поверхні" Юпітера, що лежить в тисячі кілометрів під хмарами? Або "коріння" цих висхідних колон лежать ще глибше?
Відповідь на це питання нещодавно допоміг знайти зонд "Юнона" (Juno), який вийшов на орбіту Юпітера в 2016 році. Він став першим апаратом в системі планети-гіганта після "Вояджера-1". Апарат вже радував людство детальними фотографіями Великої червоної плями і вивченням магнітного поля планети. Обертаючись навколо Юпітера, Juno ретельно вимірює гравітацію гіганта. Варіації сили тяжіння вказують на розподіл щільності в надрах планети. Саме так міжнародному колективу вчених і вдалося з'ясувати чудовий факт. Висхідні потоки, що утворюють світлі зони в атмосфері Юпітера, простягаються принаймні на глибину трьох тисяч кілометрів під хмарами.
Результати дослідження були озвучені на конференції Відділення планетології Американського астрономічного товариства. Тепер фахівцям належить вибудувати модель утворення цих потоків з урахуванням отриманих даних. При цьому їм доведеться враховувати нетривіальні механізми виділення тепла в надрах Юпітера, який випромінює в навколишній простір більше тепла, ніж отримує від Сонця.
Україна - космічна держава
Олімп - найвища гора в Сонячній системі. Знаходиться на Марсі, висота - 21.2 км (земний Еверест, 8,8 км - не конкурент). Олімп простягається на 540 км в ширину і має круті схили по краях, висотою до 7 км.
Google додав на Google Maps планети
Немає коментарів:
Дописати коментар